Червоноград-Львів-Ужгород-Мукачево-Невідомий замок-Замок Шенборна-Стрий-Львів..

Сіли в маршрутку до Львова за 5 гривень,а в маршрутці нас чекали обкурені пацани,які смішили весь автобус і інтелегент з Червонограда (Рома зрозуміє).Погуляли трішки по центрі нічного Львова,там побачили пікап майстра і супер модерністичну бабульку,ну і після побаченого ми пішли на вокзал.А там нас вже чекав наш поїзд,ми ще раніше купили квиточки по 20 гривень і тому сіли без проблем (лінь було вписуватись на ніч).Я практично зразу відключився і тому немає що розповідати про поїзд.
                                                                      УЖГОРОД

В 7 ранку прибув поїзд і при виході ми помітили досить гарний вокзал.Там купили по магнітику,єдина доречі сувенірна лавка,яка тоді працювала.Хоч я і був вже в Ужгороді,але все одно побачив багато нового,ну гарне місто нічого поганого сказати не можу.Хоч і всі сувенірні магазини,замок,старе село з 10 години,тому не найкращий варіант приїжджати зранку,якщо ви хочете побачити замок,або купити сувенір.Набережна дуже гарна,замок чудовий,жаль в старе село не потрапили,але впевнений,що там дуже гарно.Ми ще трішки погуляли по місту і пішли до траси.Хочу на зауважити одне- ніколи не вірте людям в Закарпатті про відстань.Ми із-за своєї довіри ми протопили 5-7 зайвих кілометрів.

  МУКАЧЕВО

Вийшли ми на трасу і за 5 секунд застопили не поганий джипік до самого Мукачево.Водій мені сподобався і не говорив весь час,і завіз під самий замок,нам залишалось тільки на гору піднятися.Попрощались ми з водієм і пішли в замок.Там при вході як завжди вписалися по одній і тій самій фразі (хто не зрозумів,то читайте минулі звіти).Хочу зауважити,що в Закарпатті особливо довірчиві і добрі люди.Замок гарний,хоч ми і зробили мало фото,але варто туди поїхати.Походили по ньому і пішли до виходу,там на охороні я залишив номер з набору цифр і представився Андрієм,дуже просив,щоб подзвонили,якщо знайдуть))..

Вийшли з замку і пішли в місто,адже наш шлях на трасу лежав через місто.

Нічого особливого не побачив,але вже майже біля траси ми побачили цілий сад з черешень..Ми на пів години запізнились по графіку,але нажарлись черешень досхочу.Ну і наїджені ми пішли на трасу,там знайшли точку для стопа.

Стали стопити,за 15 хвилин застопили машину знову з 14 річним пацаном за рулем ((знову)також минулий звіт),але в цього була особливість.Він всю дорогу слухав пацанський реп,особливо мені сподобалась пісня "Деловая цаца" обов'язково для прослуховування!)).Ну незважаючи на музику сам пацан виявився толковим,довіз нас аж під самий замок,хоч це і не той,що на потрібний був.Замок виявився безтолковою і маленькою будівлею. Навіть не знаю назви того замку.

Після того ми пішли до траси,Йдучи селом на 2 рази жорстко впарили.Перший раз виник такий діалог:
-"Яка відстань до Шенборського замку?"
-"Та тут 1-2 км."

-"Добре дякую".
І після тих 2 км ми топали ще 10,ніколи тим тупим селюкам більше вірити не буду!Ми дуже змучені і знервовані дійшли до того села,а потім,коли дізнались,що нам ще через ліс до нього топати...Без коментарів.                                             

 Ну дійшли ми до того замку і він нас не розчарував.Замок просто неймовірної краси,я не знаю,як з нього можна було зробити санаторій..Прилавки з магнітами взагалі без продавців були,ну але ми дочекалися продавця і покупляли собі магнітики і пішли гуляти по тому санаторії.Озеро брудне,в ньому тільки рибу ловити,доречі риба там величезна була.

Дізнались ми про струмок не далеко від замку і пішли тоді ми до того струмка.Там була крижана вода,а нам після годинної подорожі вздовж траси це було за неймовірне щастя.Далі ми відправились гуляти по санаторії в сторону траси,доречі я ще ніде в селі не бачив такого класного вокзалу.

Ось і сам замок..

Знайшли гарну точку для стопа,але щось не фартило і застопили машину через 35 хвилин.Машина їхала до Стрия.Водій всю дорогу вихваляв себе і говорив.Настільки говірливого водія я ще не бачив,2 години нам якусь маячню говорив,ще й їхав пів 70-80.Я думав,що застрелюся там до кінця.Ну я додумався відморозитись від нього і сказати,що я хочу спати.Хоча б трішки спокою мав,а потім коли встав все знову по колу пішло.Нам з Ромою зайшло і ми скрізь називались різними іменами.Для того водія я був Юрою Івановим,а Рома Башкіровим Олександром.Він нас так діставав питаннями,що нам прийшлося і фамілію,і місце проживання,і все остальне придумувати)).Ну ми нарешті доїхали до Стрия і попрощалися з ним.Там пройшли 100 метрів і була ідеальна точка для стопу.Я почав дописувати звіт,а Рома за той час зміг застопити машину до Ашану (за 1 хвилину -Ромин рекорд-))).Там маршруточкою до АС-2 і додому.
Загальні витрати 38 гривень.